- стиглий
- —————————————————————————————сти́глийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
стиглий
Смотреть что такое "стиглий" в других словарях:
стиглий — а, е. 1) Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2) перен. Який досяг найвищої межі за своїм станом, розвитком … Український тлумачний словник
стиглий — (про плоди рослин який досяг зрілости), спілий, дозрілий, доспілий, поспілий, достиглий, вистиглий … Словник синонімів української мови
приставий — стиглий … Лемківський Словничок
доспілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до доспіти. 2) у знач. прикм. Який доспів; стиглий, дозрілий … Український тлумачний словник
лусканець — нця/, ч., зах. Стиглий горіх, що вилущується сам … Український тлумачний словник
лущик — а, ч. Стиглий горіх, що вилущується сам … Український тлумачний словник
перестиглий — а, е. Надміру стиглий або зіпсований від надмірної стиглості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрілий … Український тлумачний словник
пшеничний — а, е. 1) Прикм. до пшениця. || Засіяний пшеницею, вкритий рослинами пшениці. 2) Вигот. із зерна пшениці. Пшенична горілка. Пшеничний хліб. 3) Який кольором нагадує стиглий колос пшениці (перев. про волосся); золотистий … Український тлумачний словник
стиглість — лості, ж. Абстр. ім. до стиглий. Воскова стиглість. Молочна стиглість … Український тлумачний словник
вистиглий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
